Мандри Літинчан
Наша рідна Україна така мальовнича, що в кожного її патріота викликає природне бажання подорожувати країною та вивчати її чарівні краєвиди. Одним з таких дивовижних місць є Карпати, які манять до себе своєю величністю та красою, гостинністю і щирістю місцевих жителів. Карпати — це свіже гірське повітря, прозорість рік, бурхливі водоспади. Цей чудовий регіон прекрасний у будь-яку пору року.
Цьогоріч 22 червня спілчани Літинщини вирушили у чудову мандрівку до Карпат. Подорож наша розпочалась з прекрасного місця – з Верховини. Верховина – саме серце цього дивовижного та прекрасного краю, осередок гуцульської культури, який від початку до середини ХХ ст. відвідували та описували в своїх творах українські митці. Ми піднялись до оглядової вежі, побували в музеї «У Трембітаря» та родзинкою був музей «Галєрія». Господиня музею Павла Рашковська в цікавій бесіді за горнятком гарбати розказала нам про звичаї, обряди та народні прикмети, що сформувалися на Гуцульщині в давні часи і існують по наш час. А також було переодягання всієї групи у гуцульське вбрання та частування кукуцинами. Чарівна Верховина в будь яку пору року, яка іще не один раз покличе до себе.
На наступний день ми здійснили підняття на гору Хом'як, яка має багату історію, а також унікальну природну красу. Мандрівка була важкою, але погода сприяла нам. Сонце виблискувало на вершинах, ніби манило до себе. З великими труднощами та все ж підкорили гору. На зворотньому шляху завітали на полонину до вівчарів, які виробляють сир. Нам розповіли про свою працю у горах з квітня до жовтня та скуштували смачнючі сири.
Третій день був насичений подорожжю до Манявського водоспаду на зілах. Водоспад розташований на річці Манявці, у мальовничій ущелині, серед стрімких гір. Висота падіння води бл. 20 м. Це один з найвищих водоспадів в Українських Карпатах. Біля підніжжя водоспаду утворилась невеличка водойма з чистою гірською водою, у якій всі охочі можуть скупатися. Вважається, що вона здатна омолодити кожного, хто ризикне тут скупатися. За переказами, тут знаходився храм язичницьких богів, які були покровителями молодості. У каньйоні біля водоспаду досить прохолодно, навіть у спекотний літній день. Взагалі, долина річки Маняви оточена казковими краєвидами і сюди варто приїхати, щоб отримати незабутні враження і відчути справжню красу дикої природи. Повернувшись з водоспаду, ми відвідали православний монастир Манявський Скит, який заснований Йовом Княгиницьким та Іваном Вишенським у 1606 р. біля села Манява. Монастир розташований між схилами гір, покритих смерековим лісом, з трьох сторін омивається водами: потік Батерс, Скитець правої притоки річки Манявки. Комплекс будівель становить ансамбль кам'яних і дерев'яних споруд, обгороджених високою кам'яною стіною з вежами й бійницями.
Після відвідин монастиря повернулись додому. Ці три дні були неймовірними, сповнені емоцій. Дякуємо голові ради профспілки освітян Оксані Олександрівні за організацію такої чудової та пізнавальної мандрівки, адже всі повернулись відпочивші та трішечки зморені із масою вражень.
Щира подяка від членів екскурсії Збройним сила України за можливість подорожувати нашою країною!
Цьогоріч 22 червня спілчани Літинщини вирушили у чудову мандрівку до Карпат. Подорож наша розпочалась з прекрасного місця – з Верховини. Верховина – саме серце цього дивовижного та прекрасного краю, осередок гуцульської культури, який від початку до середини ХХ ст. відвідували та описували в своїх творах українські митці. Ми піднялись до оглядової вежі, побували в музеї «У Трембітаря» та родзинкою був музей «Галєрія». Господиня музею Павла Рашковська в цікавій бесіді за горнятком гарбати розказала нам про звичаї, обряди та народні прикмети, що сформувалися на Гуцульщині в давні часи і існують по наш час. А також було переодягання всієї групи у гуцульське вбрання та частування кукуцинами. Чарівна Верховина в будь яку пору року, яка іще не один раз покличе до себе.
На наступний день ми здійснили підняття на гору Хом'як, яка має багату історію, а також унікальну природну красу. Мандрівка була важкою, але погода сприяла нам. Сонце виблискувало на вершинах, ніби манило до себе. З великими труднощами та все ж підкорили гору. На зворотньому шляху завітали на полонину до вівчарів, які виробляють сир. Нам розповіли про свою працю у горах з квітня до жовтня та скуштували смачнючі сири.
Третій день був насичений подорожжю до Манявського водоспаду на зілах. Водоспад розташований на річці Манявці, у мальовничій ущелині, серед стрімких гір. Висота падіння води бл. 20 м. Це один з найвищих водоспадів в Українських Карпатах. Біля підніжжя водоспаду утворилась невеличка водойма з чистою гірською водою, у якій всі охочі можуть скупатися. Вважається, що вона здатна омолодити кожного, хто ризикне тут скупатися. За переказами, тут знаходився храм язичницьких богів, які були покровителями молодості. У каньйоні біля водоспаду досить прохолодно, навіть у спекотний літній день. Взагалі, долина річки Маняви оточена казковими краєвидами і сюди варто приїхати, щоб отримати незабутні враження і відчути справжню красу дикої природи. Повернувшись з водоспаду, ми відвідали православний монастир Манявський Скит, який заснований Йовом Княгиницьким та Іваном Вишенським у 1606 р. біля села Манява. Монастир розташований між схилами гір, покритих смерековим лісом, з трьох сторін омивається водами: потік Батерс, Скитець правої притоки річки Манявки. Комплекс будівель становить ансамбль кам'яних і дерев'яних споруд, обгороджених високою кам'яною стіною з вежами й бійницями.
Після відвідин монастиря повернулись додому. Ці три дні були неймовірними, сповнені емоцій. Дякуємо голові ради профспілки освітян Оксані Олександрівні за організацію такої чудової та пізнавальної мандрівки, адже всі повернулись відпочивші та трішечки зморені із масою вражень.
Щира подяка від членів екскурсії Збройним сила України за можливість подорожувати нашою країною!
