Освітяни підкорили Тернопілля…
Вже стало доброю традицією для освітян Липовеччини проводити екскурсійні поїздки по визначних місцях України. Завдяки Липовецькій РО профспілки , а насамперед ентузіазму її керівника Володимира Кучера освітяни з 2011 року обїхали з екскурсіями більшу частину нашої держави.
В лютому 2017 року ми відвідали Закарпаття, 27-29 жовтня мали змогу доторкнутись до духовних святинь Тернопільщини.
Тур розпочався з відвідин файного міста Тернопіль та містечка Збараж, окрасою якого є памятка архітектури Збаразький замок з багатою експозицією та віковою історією.
Цей край багатий як історично так і духовно, а сучасною окрасою Тернопілля є храмовий комплекс Зарваниця, який не поступається навіть Лаврі. Багато храмів та церков, Хресна дорога, підземний Храм, Хрестильня для хрещення паломників все це збудоване за останні 30 років на пожертви колишніх українців, а латунним підтвердженням цьому є памятник українським заробітчанам.
Швидко промайнув перший день і втомлених туристів радо приймав готель «Гранд».
На другий день спілчани ознайомились з памятками м.Теребовля (ратуша та залишки Теребовлянського замку). Цікавою була екскурсія по печері Вертеба на глибині 10 метрів під землею, де колись жили трипільці.
Мальовниче містечко Чортків зачарувало своєю архітектурою. Освітяни відвідали храм святих Володимира та Ольги, костьол святого Станіслава, залишки Чортківського замку, єдиної в Європі тристоронньої ратуші, а родзинкою Чорткова став обід в ресторані «Пан Чортківський», інтерєр якого схожий до Львівської криївки тільки зі своєю автентичною Тернопільською кухнею.
Цікава історія від екскурсовода про життя монахів, екскурсія по печерному комлексі в урочищі Монастирок та неперевершені краєвиди на каньйон р.Серет справили враження на присутніх.
За смачною вечерею в готелі «Гостинний двір» м.Борщів освітяни ділились враженнями нинішнього дня.
Майже казковий краєвид Джуринського каньйону, сторожові вежі, кірха протестантів та найбільший рівнинний водоспад (16 метрів) в урочищі «Червоноград» просто зачарували присутніх на третій день подорожі. Про життя блаженної Марцеліни Даровської, її життєвий шлях, екскурісєю по Язловецькому замку та родовому помістю Даровських в с.Язловець , а нині монастирі , розповіла черниця монастиря.
Навіть дощ в останній екскурсійний день не зашкодив учасникам туру, адже історичні памятки м.Бучач – ратуша, костел, залишки Бучацького замку, храм святого Володимира нікого не залишили осторонь, а храмовий печерний комплекс с.Рукомиш, що поруч з м.Бучач (не дивлячись на крутий спуск та майже виртикальний підйом вгору) відвідали усі учасники поїздки. Адже в найвищій печері з 1947 по 1967 роки переховувався від органів НКВС вояк УПА, який в 1967 році спалив себе живцем лиш би не потрапити до рук «совітів».
Втомлені та з массою позитивних емоцій освітяни повернулись додому.
Від імені усіх учасників поїздки хочеться подякувати нашому профспілковому керівнику Володимиру Кучеру за організацію данного дозвілля, адже Профспілка – це та ланка, яка поєднує людей. Ми живемо в світі швидкості та нових технологій, знаємо про памятки Єгипту і Туреччини, хоча назаслужено ігноруємо наше – Українське, а в Україні, повірте, є багато цікавого…..
В лютому 2017 року ми відвідали Закарпаття, 27-29 жовтня мали змогу доторкнутись до духовних святинь Тернопільщини.
Тур розпочався з відвідин файного міста Тернопіль та містечка Збараж, окрасою якого є памятка архітектури Збаразький замок з багатою експозицією та віковою історією.
Цей край багатий як історично так і духовно, а сучасною окрасою Тернопілля є храмовий комплекс Зарваниця, який не поступається навіть Лаврі. Багато храмів та церков, Хресна дорога, підземний Храм, Хрестильня для хрещення паломників все це збудоване за останні 30 років на пожертви колишніх українців, а латунним підтвердженням цьому є памятник українським заробітчанам.
Швидко промайнув перший день і втомлених туристів радо приймав готель «Гранд».
На другий день спілчани ознайомились з памятками м.Теребовля (ратуша та залишки Теребовлянського замку). Цікавою була екскурсія по печері Вертеба на глибині 10 метрів під землею, де колись жили трипільці.
Мальовниче містечко Чортків зачарувало своєю архітектурою. Освітяни відвідали храм святих Володимира та Ольги, костьол святого Станіслава, залишки Чортківського замку, єдиної в Європі тристоронньої ратуші, а родзинкою Чорткова став обід в ресторані «Пан Чортківський», інтерєр якого схожий до Львівської криївки тільки зі своєю автентичною Тернопільською кухнею.
Цікава історія від екскурсовода про життя монахів, екскурсія по печерному комлексі в урочищі Монастирок та неперевершені краєвиди на каньйон р.Серет справили враження на присутніх.
За смачною вечерею в готелі «Гостинний двір» м.Борщів освітяни ділились враженнями нинішнього дня.
Майже казковий краєвид Джуринського каньйону, сторожові вежі, кірха протестантів та найбільший рівнинний водоспад (16 метрів) в урочищі «Червоноград» просто зачарували присутніх на третій день подорожі. Про життя блаженної Марцеліни Даровської, її життєвий шлях, екскурісєю по Язловецькому замку та родовому помістю Даровських в с.Язловець , а нині монастирі , розповіла черниця монастиря.
Навіть дощ в останній екскурсійний день не зашкодив учасникам туру, адже історичні памятки м.Бучач – ратуша, костел, залишки Бучацького замку, храм святого Володимира нікого не залишили осторонь, а храмовий печерний комплекс с.Рукомиш, що поруч з м.Бучач (не дивлячись на крутий спуск та майже виртикальний підйом вгору) відвідали усі учасники поїздки. Адже в найвищій печері з 1947 по 1967 роки переховувався від органів НКВС вояк УПА, який в 1967 році спалив себе живцем лиш би не потрапити до рук «совітів».
Втомлені та з массою позитивних емоцій освітяни повернулись додому.
Від імені усіх учасників поїздки хочеться подякувати нашому профспілковому керівнику Володимиру Кучеру за організацію данного дозвілля, адже Профспілка – це та ланка, яка поєднує людей. Ми живемо в світі швидкості та нових технологій, знаємо про памятки Єгипту і Туреччини, хоча назаслужено ігноруємо наше – Українське, а в Україні, повірте, є багато цікавого…..
