Подорож у весну.
Нести вічне і прекрасне у душі дітей - це цікава й відповідальна місія. Щоденна монотонна і виснажлива праця педагога приносить бажаний результат насолоду й задоволення від роботи лише тоді, коли бачиш позитивний результат. Тому вчителю потрібне постійне емоційне підживлення. Саме такий «зарядний пристрій» пропагує нам голова профспілкової організації освітян Липовецького району Володимир Кучер . В кінці лютого ним була організована поїздка до Закарпаття .
Залишивши звичне оточення, щоденні конспекти і зошити ми вирушили у оздоровчу подорож, набратися нових вражень та поліпшити стан здоров`я . Група проживала у с. Поляна Свалявськго району Закарпатської області у комплексах «Злата вежа» та «Сassa Familiar».
Перший ранок подорожі зустрів нас гірськими вершинами на горизонті. Швидко змінювався вид за вікном комфортабельного автобуса. Засніжені гірські вершини вкриті, здебільшого, ялинками, вкутаними у снігові шалі, після переїзду перевалу змінилися більше листяними деревами та відсутністю снігу.
Подих весни відчувався скрізь. Радували око вербові котики, квітучі сережки ліщини, та весела компанія. І здавалися зовсім недоречними зимові куртки та шуби у яких ми вирушили у подорож. Це було добре видно під час екскурсії до Замку Шенборнів, який ми відвідали з екскурсією, колишня резиденція графів Шенборнів, - теперішній санаторій «Карпати». У гордості замку - саду-дендрарію від теплих променів сонця вже готові розкритися набубнявілі бруньки магнолій. Замок зачарував нас своїми легендами, історією та архітектурою. Це дійсно архітектурна перлина Закарпаття, недарма ж замкову будівлю використовували у зйомках таких кінофільмів, як «Снігова королева» та «Сімнадцять миттєвостей весни».
Термальні джерела «Косино» перенесли нас у сонячне лагідне літо. Яскраво світило сонце і хоч термометр показував 7 градусів тепла, майже всі відпочиваючі розгулювали біля басейнів у купальниках. Від тепла води (температура в басейнах була 41-38 градусів ) холод зовсім не відчувався, більше того, серед нас знайшлось немало відчайдухів , які неодноразово пірнали у басейн з холодною водою. А потім зігрівались хто в «Королівських саунах», а хто глінтвейном в «Чарді» з традиційною угорською національною кухнею , який знаходиться на території оздоровчо - рекреаційного комплексу «Косино».
Цікавою була дегустація вин знаного закарпатського винороба Карла Шоша, який у с. Кідьош відкрив для туристів дегустаційний зал. Присутні змогли на смак оцінити натуральні авторські вина вироблені з власної сировини та за давніми родинними традиціями.
Дванадцять видів вин та три види паленки нікого не залишили без вражень, а особи які постили мали змогу продегустувати виноградні соки.
Про погоду на Вінничині нам нагадала подорож до гірського с. Лумшори , яке розміщенне на висоті біля 1500 м. над рівнем моря, де гірські схили вкриті сніжком, а гірські річки частково вкриті льодом. В Лумшорах , як і в Косино лікують суглоби, серцево-судинні хвороби та інші захворювання. А суть лікування у тому, що після ванни у казані з лікувальною сірководневою водою, під яким горить багаття, потрібно скупатись в гірському потічку. Всі, хто їздив, виконали цей припис.
Такі ж цілющі були лікувальні солоні термальні ванни в басейнах у озодровчому комплексі «Теплі води» в селі Велятино.
Але апогеєм подорожі стали відвідини «Колиби опришків» у с. Нижнє Селище Хустського району. Зачарувала колиба, та ландшафтний дизайн подвір’я . Нас ознайомили з історією опришків, макетами замків Закарпаття, історією створення колиби. Для учасників поїздки самодіяльний колектив «Діти опришків» підготував цікаві «Гуцульські вечорниці» на місцевому діалекті. Друга частина вечорниць це майстер клас з виконання гуцульських танців та пісень. А потім для нас душевно співав господар закладу Володимир Стойка.
Всі отримали масу задоволення від автентичної музики, вистави, гуцульської мови та кухні, про що залишили схвальні відгуки: щиру вдячні за гостинність, смачну їжу , щирість і душевність господарів. Головне – людина, її душа, сприйняття світу та її любов, коли вона не просто співає, а випромінює, проживає кожну мелодію.
Сповнені приємними емоціями ми повернулися додому. Хоч наша подорож тривала недовго, але вона надихнула нас на нові звершення, відволікла від повсякденних турбот, наповнила кожного новими враженнями, енергією та позитивом.
Час неспинний, його завжди не вистачає на себе, тому потрібно робити такі поїздки та привозити тільки приємні враження.
Від усіх учасників поїздки висловлюю щиру вдячність голові профспілкової організації освітян Липовецького району Володимиру Кучеру за гарну організацію та приємні враження отримані під час подорожі.
Галина Чигур, заступник директора з навчально-виховної роботи опорного закладу «Лукашівська загальноосвітня школа І-ІІІ ст.» Липовецької районної ради Вінницької області.
Залишивши звичне оточення, щоденні конспекти і зошити ми вирушили у оздоровчу подорож, набратися нових вражень та поліпшити стан здоров`я . Група проживала у с. Поляна Свалявськго району Закарпатської області у комплексах «Злата вежа» та «Сassa Familiar».
Перший ранок подорожі зустрів нас гірськими вершинами на горизонті. Швидко змінювався вид за вікном комфортабельного автобуса. Засніжені гірські вершини вкриті, здебільшого, ялинками, вкутаними у снігові шалі, після переїзду перевалу змінилися більше листяними деревами та відсутністю снігу.
Подих весни відчувався скрізь. Радували око вербові котики, квітучі сережки ліщини, та весела компанія. І здавалися зовсім недоречними зимові куртки та шуби у яких ми вирушили у подорож. Це було добре видно під час екскурсії до Замку Шенборнів, який ми відвідали з екскурсією, колишня резиденція графів Шенборнів, - теперішній санаторій «Карпати». У гордості замку - саду-дендрарію від теплих променів сонця вже готові розкритися набубнявілі бруньки магнолій. Замок зачарував нас своїми легендами, історією та архітектурою. Це дійсно архітектурна перлина Закарпаття, недарма ж замкову будівлю використовували у зйомках таких кінофільмів, як «Снігова королева» та «Сімнадцять миттєвостей весни».
Термальні джерела «Косино» перенесли нас у сонячне лагідне літо. Яскраво світило сонце і хоч термометр показував 7 градусів тепла, майже всі відпочиваючі розгулювали біля басейнів у купальниках. Від тепла води (температура в басейнах була 41-38 градусів ) холод зовсім не відчувався, більше того, серед нас знайшлось немало відчайдухів , які неодноразово пірнали у басейн з холодною водою. А потім зігрівались хто в «Королівських саунах», а хто глінтвейном в «Чарді» з традиційною угорською національною кухнею , який знаходиться на території оздоровчо - рекреаційного комплексу «Косино».
Цікавою була дегустація вин знаного закарпатського винороба Карла Шоша, який у с. Кідьош відкрив для туристів дегустаційний зал. Присутні змогли на смак оцінити натуральні авторські вина вироблені з власної сировини та за давніми родинними традиціями.
Дванадцять видів вин та три види паленки нікого не залишили без вражень, а особи які постили мали змогу продегустувати виноградні соки.
Про погоду на Вінничині нам нагадала подорож до гірського с. Лумшори , яке розміщенне на висоті біля 1500 м. над рівнем моря, де гірські схили вкриті сніжком, а гірські річки частково вкриті льодом. В Лумшорах , як і в Косино лікують суглоби, серцево-судинні хвороби та інші захворювання. А суть лікування у тому, що після ванни у казані з лікувальною сірководневою водою, під яким горить багаття, потрібно скупатись в гірському потічку. Всі, хто їздив, виконали цей припис.
Такі ж цілющі були лікувальні солоні термальні ванни в басейнах у озодровчому комплексі «Теплі води» в селі Велятино.
Але апогеєм подорожі стали відвідини «Колиби опришків» у с. Нижнє Селище Хустського району. Зачарувала колиба, та ландшафтний дизайн подвір’я . Нас ознайомили з історією опришків, макетами замків Закарпаття, історією створення колиби. Для учасників поїздки самодіяльний колектив «Діти опришків» підготував цікаві «Гуцульські вечорниці» на місцевому діалекті. Друга частина вечорниць це майстер клас з виконання гуцульських танців та пісень. А потім для нас душевно співав господар закладу Володимир Стойка.
Всі отримали масу задоволення від автентичної музики, вистави, гуцульської мови та кухні, про що залишили схвальні відгуки: щиру вдячні за гостинність, смачну їжу , щирість і душевність господарів. Головне – людина, її душа, сприйняття світу та її любов, коли вона не просто співає, а випромінює, проживає кожну мелодію.
Сповнені приємними емоціями ми повернулися додому. Хоч наша подорож тривала недовго, але вона надихнула нас на нові звершення, відволікла від повсякденних турбот, наповнила кожного новими враженнями, енергією та позитивом.
Час неспинний, його завжди не вистачає на себе, тому потрібно робити такі поїздки та привозити тільки приємні враження.
Від усіх учасників поїздки висловлюю щиру вдячність голові профспілкової організації освітян Липовецького району Володимиру Кучеру за гарну організацію та приємні враження отримані під час подорожі.
Галина Чигур, заступник директора з навчально-виховної роботи опорного закладу «Лукашівська загальноосвітня школа І-ІІІ ст.» Липовецької районної ради Вінницької області.
