Обговорення реформ на парламентських слуханнях
9 грудня ц.р. відбулись парламентські слухання за участі народних депутатів, України, Голови профільного Комітету Лілії Гриневич, Міністра освіти і науки України Сергія Квіта, Першого віце-президента НАПН України Володимира Лугового, ректорів провідних ВНЗ, керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади, представників усіх ланок та форм освіти, роботодавців, профспілкових, громадських освітянських і студентських організацій, європейських експертів – загалом понад 500 учасників. Головно темою слухань було «Правове забезпечення реформи освіти в Україні».
Метою цього освітянського віча стало забезпечення широкого діалогу щодо стратегічних пріоритетів реформування освіти, незважаючи на існуючі кризові умови, яке надало можливість народним обранцям, представникам виконавчої влади, експертам вислухати щирі, гострі, критичні доповіді освітян, яким працювати за новими законами, та яким небайдужа подальша доля освіти в країні. Розмова відбулася відверта, професійна та конструктивна.
Участь у слуханнях також взяла делегація від Вінниччини на чолі з Івасюком Ігорем Дмитровичем - заступником голови - директором Департаменту освіти і науки облдержадміністрації та Пугачовим Сергієм Георгійовичем головою Вінницької обласної організації Профспілки працівників освіти і науки.
Голова Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України Лілія Гриневич під час свого виступу підкреслила, що освіта повинна не лише реагувати на зміни в суспільстві, а й задавати напрям цих змін на наступні десятиріччя. Вона також наголосила, що ключовою постаттю реформування шкільної освіти повинен стояти вчитель, а в центру реформ шкільної освіти – учень.
Учасники слухань у своїх виступах зазначали, українська освіта за роки незалежності фактично не стала загальнонаціональним пріоритетом, а її розвиток не мав системного та комплексного характеру, а відтак не сприяв формуванню цілісної державної політики в сфері освіти.
Освітяни переконані, що стратегію і тактику політики у сфері освіти необхідно творити разом з працівниками галузі та базувати її відповідних фінансових розрахунках. І лише комплексне оновлення освітньої нормативно-правової бази дозволить створити правові передумови для розширення доступності та підвищення ефективності освіти.
Результатом дискусій, обговорення учасниками слухань стали пропозиції до чинного законодавства, які дозволять оптимізувати роботу над новою редакцією Закону України «Про освіту» та інших законодавчих актів, що регулюють питання освітньої діяльності. Саме вони й лягли у відповідні рекомендації, які після редакційних правок буде подано на затвердження Верховної Ради України.
Метою цього освітянського віча стало забезпечення широкого діалогу щодо стратегічних пріоритетів реформування освіти, незважаючи на існуючі кризові умови, яке надало можливість народним обранцям, представникам виконавчої влади, експертам вислухати щирі, гострі, критичні доповіді освітян, яким працювати за новими законами, та яким небайдужа подальша доля освіти в країні. Розмова відбулася відверта, професійна та конструктивна.
Участь у слуханнях також взяла делегація від Вінниччини на чолі з Івасюком Ігорем Дмитровичем - заступником голови - директором Департаменту освіти і науки облдержадміністрації та Пугачовим Сергієм Георгійовичем головою Вінницької обласної організації Профспілки працівників освіти і науки.
Голова Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України Лілія Гриневич під час свого виступу підкреслила, що освіта повинна не лише реагувати на зміни в суспільстві, а й задавати напрям цих змін на наступні десятиріччя. Вона також наголосила, що ключовою постаттю реформування шкільної освіти повинен стояти вчитель, а в центру реформ шкільної освіти – учень.
Учасники слухань у своїх виступах зазначали, українська освіта за роки незалежності фактично не стала загальнонаціональним пріоритетом, а її розвиток не мав системного та комплексного характеру, а відтак не сприяв формуванню цілісної державної політики в сфері освіти.
Освітяни переконані, що стратегію і тактику політики у сфері освіти необхідно творити разом з працівниками галузі та базувати її відповідних фінансових розрахунках. І лише комплексне оновлення освітньої нормативно-правової бази дозволить створити правові передумови для розширення доступності та підвищення ефективності освіти.
Результатом дискусій, обговорення учасниками слухань стали пропозиції до чинного законодавства, які дозволять оптимізувати роботу над новою редакцією Закону України «Про освіту» та інших законодавчих актів, що регулюють питання освітньої діяльності. Саме вони й лягли у відповідні рекомендації, які після редакційних правок буде подано на затвердження Верховної Ради України.