Зарплатні новації — 2017: мінімальний посадовий оклад і доплата до мінімалки
2017-й рік розпочався з кардинальних змін у сфері оплати праці. Роботодавцям доведеться призвичаїтися до того, що мінімальний посадовий оклад вдвічі менший за мінімальну зарплату, і правильно відображати це у табелях обліку робочого часу. Як відтепер забезпечувати гарантований державою мінімальний рівень оплати праці?
Із початком року істотних змін зазнали Кодекс законів про працю України (КЗпП) і Закон України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР (далі — Закон про оплату праці). Зміни, внесені Законом України від 06.12.2016 № 1774-VIII (далі — Закон № 1774), діють з 1 січня 2017 року.
Мінімальна заробітна плата залишається державною гарантією, але суть терміна змінилася. Уведено й новий термін — мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка), який не може бути меншим за прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня календарного року. Якщо зарплата за виконану місячну норму праці виявиться меншою за 3200 грн., роботодавцю доведеться доплатити різницю до рівня мінімальної зарплати.
Мінімальні гарантії в оплаті праці
Основні зарплатні гарантії на 2017 рік (див. табл. 1) визначено:
o статтями 7 і 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 22.12.2016 № 1801-VIII (далі — Закон про Держбюджет-2017);
o статтею 3 Закону про оплату праці;
o статтею 95 КЗпП;
o постановою КМУ від 28.12.2016 № 1037.
Означені зарплатні показники не змінюватимуться протягом поточного року.
Як діяти роботодавцям, якщо в угодах чи колективних договорах розміри окладів (тарифних ставок) пов’язані з розмірами мінімальної зарплати? Законодавець подбав про це, прописавши в Прикінцевих та перехідних положеннях Закону № 1774:
o після 01.01.2017 мінімальна зарплата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів і зарплати працівників та інших виплат, у т. ч. в угодах і колективних договорах;
o до внесення змін у відповідні закони України, угоди всіх рівнів, колдоговори щодо незастосування мінімальної зарплати як розрахункової величини її розміром вважається 1600 грн.;
o законодавчі акти (до внесення в них необхідних змін) застосовують у частині, що не суперечить нормам Закону № 1774, КЗпП, Закону про оплату праці;
o сторони, які уклали колективні договори й угоди, повинні протягом 3-х місяців узгодити їх норми із законодавством.
У разі тарифної системи оплати праці базою є тарифна ставка робітника 1-го тарифного розряду, яка не може бути меншою за мінімальний посадовий оклад (тарифну ставку), тобто у 2017 році — 1600 грн. Визначаючи оклади (ставки) за іншими розрядами (посадами), до бази застосовують міжкваліфікаційні (міжпосадові) співвідношення розмірів тарифних ставок (посадових окладів).
Ще одна новела законодавства — зв’язок між тарифікацією, розрядністю та професійними стандартами. На професійні стандарти натрапляємо в законодавстві інших країн, в проекті Трудового кодексу України, але в чинному законодавчому полі цей термін з’являється вперше.
Порядок розроблення та затвердження професійних стандартів має визначити Кабінет Міністрів України (ст. 6 Закону про оплату праці).
Роботодавець відносить виконувані роботи до певних тарифних розрядів і присвоює кваліфікаційні розряди робітникам згідно з професійними стандартами (кваліфікаційними характеристиками) за погодженням із виборним органом профспілки або її представником (ст. 6 Закону про оплату праці). А вимоги до кваліфікаційних і спеціальних знань працівників, їхні завдання, обов’язки та спеціалізацію визначають за професійними стандартами чи кваліфікаційними характеристиками.
Про тарифну систему оплати праці законодавець висловився доволі докладно.
Мінімальна зарплата та забезпечення її розміру
Мінімальна зарплата є державною мінімальною гарантією для всіх підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, — за будь-якою системою оплати праці.
Наголосимо: визначення мінімальної зарплати змінилося. Законодавець вилучив уточнення, що мінімалка — це оплата за просту некваліфіковану роботу. Натомість нині мінімальна заробітна плата може включати більшість доплат, надбавок, інших компенсаційних та заохочувальних виплат.
Для реалізації означеного Закон про оплату праці доповнили статтею 3-1, яка:
o визначає особливості забезпечення мінімального рівня зарплати;
o зобов’язує здійснювати доплату до рівня мінімальної зарплати, якщо зарплату за виконану місячну норму праці нараховано в меншому розмірі.
Що слід брати до уваги, нараховуючи зарплату в 2017 році?
1. Якщо працівник виконав місячну норму праці, роботодавець зобов’язаний нарахувати зарплату не менше 3200 грн. Якщо ж зарплату нараховано в меншому розмірі (у т. ч. через періодичність виплат), потрібно здійснити доплату до 3200 грн.
2. Якщо працівник працює на умовах неповного робочого часу чи не виконав місячну (годинну) норму праці, то мінімальну зарплату визначають пропорційно.
3. Мінімальні гарантії в оплаті праці внутрішніх сумісників забезпечують окремо за основним місцем роботи і за сумісництвом, оскільки це різні трудові договори, юридично між собою не пов’язані. Хоча Мінсоцполітики може мати й інший погляд.
4. Відпускні, лікарняні, декретні, як і оплату за середнім заробітком в інших випадках, не ураховуємо при забезпеченні гарантованого мінімального розміру зарплати, оскільки це виплати за невідпрацьований час.
5. Не враховують до зарплати для забезпечення її мінімального розміру:
o доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я;
o доплати за роботу в нічний та надурочний час;
o виплати за роз’їзний характер робіт;
o премії до святкових і ювілейних дат.
Проаналізуймо, які виплати можуть потрапити до цього списку (див. табл. 2). Звісно, це орієнтовний перелік. Докладніші роз’яснення має надати Мінсоцполітики, позиція якого може різнитися.
Чи враховувати суми індексації при забезпеченні мінімального рівня зарплати — питання відкрите. З одного боку, індексація належить до додаткової зарплати, виплачується за відпрацьований час і тому мала б ураховуватися. З іншого — деякі спеціалісти Мінсоцполітики схиляються до думки, що суми індексації ураховувати не потрібно. Тож чекаємо офіційних роз’яснень.
При забезпеченні розміру мінімальної зарплати враховують:
o доплати за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника, за суміщення, розширення зони обслуговування, збільшення навантаження, заміщення;
o надбавки за інтенсивність, напруженість праці;
o місячні, квартальні, піврічні, річні премії, спеціальні премії;
o винагороди за підсумками роботи за рік та за вислугу років;
o матеріальну допомогу (у т. ч. на вирішення соціально-побутових питань), допомогу на оздоровлення тощо.
Доплата до мінімальної зарплати: статус і порядок виплати
Понад 15 років тому схожу доплату до мінімалки вже вводили, хоча умови її виплати були дещо іншими. Утім, деякі роз’яснення Мінпраці та Мінфіну можуть стати у пригоді й сьогодні.
[
** Відповідно до пункту 4 розділу ІІ Закону № 1774 замість розміру мінімальної зарплати застосовують 1600 грн.
Доплата до мінімальної зарплати:
o належить до фонду додаткової зарплати (ч. 2 ст. 2 Закону про оплату праці, пп. 2.2.1 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 № 5);
o оподатковується ПДФО й військовим збором у складі зарплати, включається до бази нарахування ЄСВ;
o виплачується щомісяця разом із зарплатою;
o ураховується до заробітку при обчисленні середньої зарплати для оплати лікарняних і декретних, відпусток і в інших випадках збереження середньої зарплати згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.1995 № 100 (далі— Порядок № 100).
Щодо зарахування доплати до мінімальної зарплати до заробітку для обчислення середньої зарплати за Порядком № 100 висловлювалося Мін-праці у листі від 08.02.2002 № 18-81. Проте, якщо проводимо коригування заробітку у зв’язку з підвищенням окладу (ставки) згідно з пунктом 10 Порядку № 100, суму доплати до мінімальної зарплати не коригуємо (лист Мінпраці від 03.08.2005 № 18-441-1).
Доплата до мінзарплати: приклади розрахунку
Вихідні дані: розмір мінімального окладу працівника може бути й 1600 грн., але за повністю відпрацьований робочий час йому не можна нарахувати менше 3200 грн. Приклад 1. Нарахування зарплати, якщо працівник працює на умовах неповного робочого часу («0,5 ставки») (основна робота чи сумісництво)
Працівник працює щодня по 4 год., посадовий оклад — 3000 грн. За 20 робочих днів січня 2017 року нараховано частину посадового окладу — 1500 грн.
Оскільки працівник працює на умовах неповного робочого часу, слід визначити пропорційно гарантований мінімум зарплати:
3200 грн. × 0,5 = 1600 грн.
Оскільки фактично нарахована зарплата за виконану місячну норму праці менша (1500 грн.), потрібно здійснити таку доплату до мінімальної зарплати:
1600 грн. – 1500 грн. = 100 грн.
Приклад 2. Нарахування зарплати й річної винагороди
У січні 2017 року працівнику нарахували зарплату: посадовий оклад — 2700 грн. і винагорода за підсумками роботи за рік — 1800 грн.
Загальна нарахована зарплата за січень 2017 року: 2700 грн. + 1800 грн. = 4500 грн.
Оскільки вона перевищує мінімальну зарплату (3200 грн.), доплату не здійснюють.
Якщо, приміром, за всі відпрацьовані робочі дні лютого 2017 року працівнику знову нарахують 2700 грн., потрібно провести таку доплату до мінімальної зарплати:
3200 грн. – 2700 грн. = 500 грн.
Приклад 3. Нарахування зарплати, якщо частину місяця працівник перебував у відпустці
Працівник з 01.01.2017 по 13.01.2017 перебував у щорічній відпустці. Відпускні нарахували й виплатили в грудні 2016-го, у т. ч. за січень — 1320 грн. Посадовий оклад працівника — 3000 грн. За 12 робочих днів січня нараховано частину посадового окладу — 1800 грн.
Суму січневих відпускних, нараховану в грудні 2016 року, не враховують, коли визначають рівень забезпеченості мінімальної зарплати. Але оскільки працівник не виконав місячну норму праці (відпрацював 12 робочих днів за норми — 20), слід визначити пропорційно гарантований мінімум зарплати для такого працівника:
3200 грн. ÷ 20 р. дн. × 12 р. дн. = 1920 грн.
Отже, доплата до мінімальної зарплати становитиме:
1920 грн. – 1800 грн. = 120 грн.
Зазначене роз’яснення схвалено Міністерством соціальної політики України.
Підготовлено правовою службою обкому Профспілки