Додаткова оплачувана відпустка учасникам АТО
З 06.06.2015р. окремі категорії ветеранів війни отримали можливість скористатися додатковою оплачуваною відпусткою (далі — «військова» відпустка) тривалістю 14 календарних днів на рік. На численні запитання щодо порядку надання таких відпусток роз’яснюємо наступне.
Право на таку відпустку передбачене ст. 772 КЗпП і ст. 162 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки). Хто до них належить?
Учасники бойових дій та інваліди війни, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р. № 3551-XII (далі — Закон № 3551).
Якщо демобілізований працівник отримав посвідчення учасника бойових дій (інваліда війни), то після його надання роботодавцю він матиме право на «військову» відпустку.
Гарантії надання «військової» відпустки учасникам бойових дій та інвалідам війни встановлені також у ст. 12 і 13 Закону № 3551. І якщо керуватися ст. 17 цього Закону та п. 6 постанови КМУ від 16.02.94 р. № 94, то така відпустка, передбачена Законом № 3551, має надаватися організаціями за рахунок власних коштів з подальшим відшкодуванням із бюджету.
Що потрібно знати про таку відпустку?
1. «Військова» відпустка не належить до щорічних. Отже, норми Закону «Про відпустки», передбачені для щорічних відпусток ( ст. 10 — 12 Закону «Про відпустки»), на порядок надання такої відпустки не поширюються. Додатково наголошуємо, що обмеження 59 календарними днями не стосується «військових» відпусток. Таким чином, «військова» відпустка не може бути:
— перенесена або продовжена на частини з причин, зазначених у ст. 11 Закону про відпустки;
— поділена на частини.
Відкликання працівника з «військової» відпустки також є неможливим.
2. «Військову» відпустку надають понад щорічну основну та додаткову відпустки.
3. «Військову» відпустку надають за календарний рік незалежно від відпрацьованого у цьому році часу.
Така відпустка має бути використана працівником протягом календарного року. Відпустку, початок якої припадає на один рік, а закінчення — на наступний, вважають відпусткою за той рік, на який припадає її початок.
Якщо працівник з якихось причин не скористався своїм правом на «військову» відпустку в поточному році, то на наступні роки не використані ним дні такої відпустки не переносяться але й право на неї не втрачається. В такому випадку невикористані дні «військової» відпустки йому має бути компенсовано при звільненні.
4. «Військову» відпустку не продовжують на святкові та неробочі дні, що припадають на період такої відпустки. Такі дні включають до тривалості додаткової відпустки та оплачують у загальному порядку.
Працівник, який змінює місце роботи в поточному році, матиме право на «військову» відпустку за новим місцем роботи за умови, що він не використав її за попереднім місцем роботи. Підтвердженням може слугувати довідка, видана попереднім роботодавцем.
6. «Військова» відпустка — це оплачувана відпустка. Розрахунок суми відпускних проводять згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100, виходячи із заробітку за останні 12 календарних місяців роботи.
*Це роз’яснення ґрунтується на правових позиціях Верховного Суду України щодо порядку надання додаткових відпусток.
Правова служба обкому Профспілки
Право на таку відпустку передбачене ст. 772 КЗпП і ст. 162 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки). Хто до них належить?
Учасники бойових дій та інваліди війни, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р. № 3551-XII (далі — Закон № 3551).
Якщо демобілізований працівник отримав посвідчення учасника бойових дій (інваліда війни), то після його надання роботодавцю він матиме право на «військову» відпустку.
Гарантії надання «військової» відпустки учасникам бойових дій та інвалідам війни встановлені також у ст. 12 і 13 Закону № 3551. І якщо керуватися ст. 17 цього Закону та п. 6 постанови КМУ від 16.02.94 р. № 94, то така відпустка, передбачена Законом № 3551, має надаватися організаціями за рахунок власних коштів з подальшим відшкодуванням із бюджету.
Що потрібно знати про таку відпустку?
1. «Військова» відпустка не належить до щорічних. Отже, норми Закону «Про відпустки», передбачені для щорічних відпусток ( ст. 10 — 12 Закону «Про відпустки»), на порядок надання такої відпустки не поширюються. Додатково наголошуємо, що обмеження 59 календарними днями не стосується «військових» відпусток. Таким чином, «військова» відпустка не може бути:
— перенесена або продовжена на частини з причин, зазначених у ст. 11 Закону про відпустки;
— поділена на частини.
Відкликання працівника з «військової» відпустки також є неможливим.
2. «Військову» відпустку надають понад щорічну основну та додаткову відпустки.
3. «Військову» відпустку надають за календарний рік незалежно від відпрацьованого у цьому році часу.
Така відпустка має бути використана працівником протягом календарного року. Відпустку, початок якої припадає на один рік, а закінчення — на наступний, вважають відпусткою за той рік, на який припадає її початок.
Якщо працівник з якихось причин не скористався своїм правом на «військову» відпустку в поточному році, то на наступні роки не використані ним дні такої відпустки не переносяться але й право на неї не втрачається. В такому випадку невикористані дні «військової» відпустки йому має бути компенсовано при звільненні.
4. «Військову» відпустку не продовжують на святкові та неробочі дні, що припадають на період такої відпустки. Такі дні включають до тривалості додаткової відпустки та оплачують у загальному порядку.
Працівник, який змінює місце роботи в поточному році, матиме право на «військову» відпустку за новим місцем роботи за умови, що він не використав її за попереднім місцем роботи. Підтвердженням може слугувати довідка, видана попереднім роботодавцем.
6. «Військова» відпустка — це оплачувана відпустка. Розрахунок суми відпускних проводять згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100, виходячи із заробітку за останні 12 календарних місяців роботи.
*Це роз’яснення ґрунтується на правових позиціях Верховного Суду України щодо порядку надання додаткових відпусток.
Правова служба обкому Профспілки