Фотогалерея
Популярні новини
Архів новин
Червень 2020 (2)
Травень 2020 (3)
Квітень 2020 (5)
Березень 2020 (8)
Лютий 2020 (10)
Січень 2020 (5)




» » Надання додаткових відпусток одиноким матерям.

Надання додаткових відпусток одиноким матерям.

У повсякденній кадровій роботі часто виникають проблемні питання щодо надання відпусток одиноким матерям і, зокрема, з’ясування, хто належить до цієї категорії.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно відпусток» від 22 жовтня 2004 р. № 2128-ІV частину першу ст. 1821 КЗпП України і частину першу ст. 19 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 р. № 504 (далі — Закон № 504) доповнено словами «одинокій матері». Цей Закон набув чинності з 18 листопада 2004 р.
Згідно зі ст. 19 Закону № 504 жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, одинокій матері, батькові, який виховує дитину без матері (зокрема й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку, чи одному з прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП). Якщо є кілька підстав для надання цієї відпустки, її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів. Зазначена норма діє з 1 січня 2010 р., тобто з часу набуття чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту багатодітних сімей» від 19 травня 2009 р. № 1343-VІ.
Поняття «одинока мати» визначено у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 р. № 9. Згідно з п. 9 цієї постанови одинокою матір’ю слід вважати жінку, яка не перебувала в шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої нема запису про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері; вдову; іншу жінку, яка виховує і утримує дитину сама.
За цим визначенням для визнання «іншої жінки» одинокою потрібно такі дві ознаки: вона і виховує дитину, і сама її утримує.
Увага! З уведенням у дію Закону № 504 одиноку матір визначено як таку, що виховує дитину без батька (п. 5 частини 13 ст. 10). Отже, участь батька або іншої особи в утриманні дитини не позбавляє матері статусу одинокої.
У листі Міністерства праці та соціальної політики України від 14 квітня 2008 р. № 235/0/15-08/13зазначено, що до категорії одинокої матері належать:
• жінка, яка не перебуває у шлюбі й у свідоцтві про народження дитини якої нема запису про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері;
• вдова;
• жінка, яка виховує дитину без батька (зокрема й розлучена жінка, яка виховує дитину без батька, попри факт отримання аліментів, і жінка, яка вийшла заміж, але її дитина новим чоловіком не усиновлена).
Увага! Визначення терміну «одинока мати», подане у Законі № 504, застосовується лише для надання пільг і гарантій, установлених трудовим законодавством щодо відпусток.
Якщо є кілька підстав для надання відпустки, передбаченої ст. 19 Закону № 504, її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.
Як підстави слід вважати умови, визначені частиною першою ст. 19 Закону № 504, а саме наявність:
• двох або більше дітей віком до 15 років;
• дитини-інваліда;
• усиновленої дитини;
• дитини в одинокої матері;
• дитини у батька, яку він виховує без матері (зокрема й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі);
• дитини під опікою (піклуванням);
• дитини у прийомних батьків.
Увага! Коли підстави збігаються, можна застосувати лише одну з них. Тобто конкретну дитину можна врахувати лише за однією з перелічених підстав.
Якщо одинока мати має двох і більше дітей віком до 18 років, їй надається зазначена додаткова відпустка тривалістю 10 календарних днів за кожну дитину, але не більш ніж 17 календарних днів.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 р. № 2402-III і ст. 2 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21 листопада 1992 р. № 2811-ХII дитина — це особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно із законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше.
Додаткові відпустки працівникам, які мають дітей, надаються понад щорічні відпустки, передбачені ст. 6, 7 і 8 Закону № 504, а також понад щорічні відпустки, встановлені іншими законами та нормативно-правовими актами, і переносяться на інший період або продовжуються у порядку, визначеному ст. 11 цього Закону (частина сьома ст. 20 Закону № 504).
Оскільки додаткова відпустка працівникам, які мають дітей, є соціальною і надається в календарному році, а не за відпрацьований робочий рік, працівник може використати її незалежно від дати народження дитини (до чи після). Він також не втрачає права на неї в році досягнення дитиною граничного віку. Якщо працівник, який має право на соціальну відпустку, з якихось причин не скористався цим правом у році досягнення дитиною певного віку або ж за кілька попередніх років, він має право використати цю відпустку і в разі звільнення, незалежно від підстав йому мають виплатити компенсацію за всі невикористані дні відпусток, а також додаткові відпустки працівникам, які мають дітей, як це передбачено ст. 24 Закону № 504.
Законодавством не передбачено строку давності, після якого втрачається право на додаткову соціальну відпустку працівників, які мають дітей. Якщо одинока мати, яка працює і сама виховує дитину, не користувалася зазначеною соціальною відпусткою, вона має на неї право починаючи з 2004 р. — тривалістю 7 календарних днів за кожен календарний рік до виповнення дитиною повноліття, а з 2010 р. — тривалістю 10 календарних днів.
Документи, які треба додати до заяви про надання соціальної відпустки
Для отримання додаткової соціальної відпустки жінка, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої нема запису про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері, має подати: копію свідоцтва про народження дитини й довідку органів реєстрації актів цивільного стану про підстави внесення до книги записів народжень відомостей про батька дитини; жінка, яка є вдовою, — копію свідоцтва про народження дитини та копії свідоцтва про укладення шлюбу і свідоцтва про смерть чоловіка.
Для отримання додаткової соціальної відпустки розлучена жінка, яка справді виховує дитину сама (без батька), має подати такі документи: копію свідоцтва про народження дитини; для підтвердження того, що жінка є розлученою, — копію свідоцтва про розірвання шлюбу та документ, який підтверджував би те, що батько не бере участі у вихованні дитини.
Для підтвердження факту, що батько не бере участі у вихованні дитини, можна пред’явити, скажімо, довідку з ЖЕКу про реєстрацію особи за місцем проживання, ухвалу суду або постанову слідчого про розшук відповідача у справі за позовом про стягнення аліментів, рішення суду про позбавлення відповідача батьківських прав, рішення органів опіки та піклування або суду про неучасть батька у вихованні дитини тощо. Пред’явлення лише довідки з ЖЕКу про те, що дитина проживає разом з матір’ю, не дає достатніх підстав стверджувати, що батько не бере участі у її вихованні.
Жінка, яка вдруге вийшла заміж, але її дитина від першого шлюбу новим чоловіком не всиновлена, для отримання такої відпустки має пред’явити документ, який підтверджував би те, що батько дитини не бере участі у її вихованні, та довідку органу реєстрації актів цивільного стану про те, що дитина новим чоловіком не всиновлена.
Якщо вдова чи розлучена жінка, яка виховує дитину без батька (в разі позбавлення його батьківських прав), взяла новий шлюб з іншим чоловіком і її дитина від першого шлюбу ним не всиновлена, вона має право на додаткову соціальну відпустку як одинока мати.
Жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою вона веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, права на одержання додаткової соціальної відпустки як одинока мати не має.
Якщо працівниця не доведе факту, що вона справді виховує дитину сама, без участі батька, роботодавець може відмовити їй у наданні такої відпустки.
Зазначені умови й порядок надання додаткової соціальної відпустки застосовуються і до батька, який виховує дитину без матері (одинокий батько). Одиноким батьком слід вважати чоловіка, який не перебуває у шлюбі й у свідоцтві про народження дитини записаний як її батько, вдівця, розлученого чоловіка, що виховує дитину без матері.