Роз’яснення щодо порядку ліквідації (реорганізації) закладу освіти, скорочення штатів працівників
Роз’яснюємо, що на підставі ст. 494 КЗпП України, ст. 22 Закону України „Про професійній спілки, їх права та гарантії діяльності” районна (міська) організація профспілки, профкомітет закладу освіти повинні отримати за три місяці до звільнення працівників в зв’язку з ліквідацією (реорганізацією) закладу освіти відповідну інформацію від роботодавця (відділу освіти, дирекції школи), розглянути на засіданні президії ради, профкому школи і прийняти відповідне рішення щодо надання або ненадання згоди на ліквідацію(реорганізацію) закладу освіти. Рада (міськком), профком закладу освіти має право вносити пропозиції органам державної влади, місцевого самоврядування, роботодавцям про перенесення термінів, тимчасове припинення або скасування заходів, пов’язаних з вивільненням працівників, які є обов’язковими для розгляду.
Відповідно до п. 8 Положення про порядок створення, реорганізації і ліквідації навчально-виховних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 1994 року №228, ліквідація навчально-виховних закладів провадиться засновниками або органами, за рішенням яких їх створено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Отже, підставою для ліквідації закладу освіти має бути рішення засновника – сільської, селищної, районної ради, в сільській місцевості - згода сільської громади.
На підставі рішення засновника, ради профспілки, профкому закладу освіти видається наказ по відділу освіти про попередження педагогічних працівників за два місяці про наступне вивільнення в зв’язку з ліквідацією (реорганізацією) школи з посиланням на ст. 492 КЗпП України, працівників з числа обслуговуючого і допоміжного персоналу попереджує за два місяці директор школи, підставою для видання наказу є рішення профкому школи, рішення районної ради про ліквідацію (реорганізацію) закладу освіти. Одночасно в обов»язковому порядку вивільненим працівникам, які мають пільги по ст. 184 КЗпП України, мають запропонувати роботу за відповідною спеціальністю, а за відсутності такої роботи іншу. Це вагітні жінки та жінки, які мають дітей до 3-х, 6-ти років, одинокі та розлучені жінки.
При відсутності роботи за відповідною спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу, працівник за своїм розсудом звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас відділ освіти, доводить до відома районної державної служби зайнятості інформацію про наступне вивільнення працівників із зазначенням їх професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці. На період попередження за педпрацівниками зберігається зарплата, встановлена їм при тарифікації, а за працівниками з числа обслуговуючого і допоміжного персоналу – ставка заробітної плати, підстава ст. 103 КЗпП України. Згода на звільнення конкретних працівників за місяць до звільнення у зв’язку з ліквідацією школи профкомом не надається, ст. 431 КЗпП України. У зв»язку з реорганізацією та скороченням штатів – надається (ст. 43 КЗпП України).
Виплата працівникам при звільненні з роботи місячної вихідної допомоги і середнього заробітку, що зберігається на період працевлаштування після звільнення, провадиться на підставі ст. 44 КЗпП України та Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 із відповідними змінами.
Згідно ст. 3 Закону України «Про відпустки» працівники, що вивільняються, мають право на підставі наказу по школі на отримання відпустки і матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі ставки заробітної плати незалежно від педнавантаження відповідно до листа Міністерства освіти і науки України і ЦК Профспілки працівників освіти і науки №1\9-223 від 01.06.2001 р. Датою звільнення на підставі п.1 ст.40 Кодексу законів про працю України є останній день відпустки.
Звільнення педагогічних працівників з ініціативи адміністрації за п.1 ст.40 КзпП України серед навчального року заборонено п.5.1.5. обласної колективної угоди. В п.4.3.3 обком Профспілки рекомендує профкомам закладів освіти не давати згоду адміністрації на вивільнення з роботи працівників без проведення попередніх переговорів щодо їх працевлаштування.
При умові скорочення штатів працівників у зв»язку з реорганізацією школи відповідно до ст. 42 КЗпП України переважне право залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці (ч.1 ст.42 КЗпП України). І тільки за рівних умов продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається тим працівникам, про яких йдеться в ч.2 ст.42 КЗпП України, а саме: сімейним – за наявності двох і більше утриманців; особам, в сім’ї яких немає інших працівників із самостійним заробітком; працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, установі, організації; працівникам, які навчаються у вищих закладах освіти без відриву від виробництва; учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”; працівникам, які дістали на цьому підприємстві, установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання; іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України. Зокрема, перевага в залишенні на роботі в разі вивільнення надається працівникам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною (п.20 ст.9 Закону України „Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”), громадянам, віднесеним до 1-4 категорій потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи ( п.7 ст.20, ст. 21, 32 Закону „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”), ветеранам військової служби (п.14 ст.6 „Про статус ветеранів військової служби та соціальний захист”). Ветерани військової служби мають переважне право залишення на тій роботі, на яку вони були прийняті після звільнення з військової служби.
Під час визначення зазначеної категорії працівників слід зважити, що черговість переліку осіб, наведена в частині другій зазначеної вище статті, юридичного значення не має. Тобто працівникові, зазначеному в одному з перших пунктів частини другої ст. 42 КЗпП, не повинно бути надано перевагу залишення на роботі перед працівником, який належить до категорії, зазначеній в одному з останніх пунктів, лише з підстав черговості перелічення. Якщо працівник має переважне право на залишення на роботі на підставі трьох пунктів частини другої ст. 42 КЗпП, то він має бути визнаний як такий, що має переважне право перед працівником, який користується таким правом за двома або одним пунктом.
Крім того, слід мати на увазі, що, відповідно до ст. 184 КЗпП України, взагалі не можуть бути звільнені з роботи з ініціативи власника або уповноваженого ним органу ( в тому числі за скороченням кількості або штату, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації) вагітні жінки, які мають дітей віком до 3 років ( або понад три, але не більше шести років, якщо згідно з медичним висновком жінці, дитина якої потребує домашнього догляду, надано відпустку без збереження заробітної плати), самотні матері в разі наявності дитини віком до 14 років або дитини-інваліда. Зазначена у ст. 184 категорія жінок при ліквідації закладу освіти працевлаштовується відділом освіти.
Потрібно також взяти до уваги гарантії для працівників, обраних до профспілкових органів. Так, звільнення членів виборного профспілкового органу ( (профспілкового комітету) або його керівників, крім випадків додержання загального порядку, допускаються за наявності попередньої згоди виборного органу цієї професійної спілки (об’єднання професійних спілок).
Потрібно також враховувати норми ст. 197 КЗпП України, згідно з якими працездатній молоді (від 15 до 28 років) після закінчення або припинення навчання у загальноосвітніх, професійних навчально-виховних і вищих навчальних закладах, завершення професійної підготовки і перепідготовки, а також після звільнення зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби надається перше робоче місце на строк не менше двох років, а молодим спеціалістам (направленим за замовленням) надається робота за фахом на період не менше трьох років.
Працівники, які вивільняються і пропрацювали повний 2007-2008 навчальний рік сумлінно і не отримували дисциплінарних стягнень, мають право при звільненні отримати разом з розрахунковими коштами винагороду за сумлінну працю в розмірі до посадового окладу залежно від критеріїв оцінки продуктивності праці, визначених в Положенні, та закладених на цю мету коштів, відповідно до п.6.1.8 обласної угоди, жінки, які мають дітей, – компенсацію за невикористані соціальні відпустки ( ст. 24 Закону України «Про відпустки»).
Голова облорганізації профспілки
Вик. Кутик О.А. 35-93-82
Оригінал документа
Відповідно до п. 8 Положення про порядок створення, реорганізації і ліквідації навчально-виховних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 1994 року №228, ліквідація навчально-виховних закладів провадиться засновниками або органами, за рішенням яких їх створено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Отже, підставою для ліквідації закладу освіти має бути рішення засновника – сільської, селищної, районної ради, в сільській місцевості - згода сільської громади.
На підставі рішення засновника, ради профспілки, профкому закладу освіти видається наказ по відділу освіти про попередження педагогічних працівників за два місяці про наступне вивільнення в зв’язку з ліквідацією (реорганізацією) школи з посиланням на ст. 492 КЗпП України, працівників з числа обслуговуючого і допоміжного персоналу попереджує за два місяці директор школи, підставою для видання наказу є рішення профкому школи, рішення районної ради про ліквідацію (реорганізацію) закладу освіти. Одночасно в обов»язковому порядку вивільненим працівникам, які мають пільги по ст. 184 КЗпП України, мають запропонувати роботу за відповідною спеціальністю, а за відсутності такої роботи іншу. Це вагітні жінки та жінки, які мають дітей до 3-х, 6-ти років, одинокі та розлучені жінки.
При відсутності роботи за відповідною спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу, працівник за своїм розсудом звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас відділ освіти, доводить до відома районної державної служби зайнятості інформацію про наступне вивільнення працівників із зазначенням їх професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці. На період попередження за педпрацівниками зберігається зарплата, встановлена їм при тарифікації, а за працівниками з числа обслуговуючого і допоміжного персоналу – ставка заробітної плати, підстава ст. 103 КЗпП України. Згода на звільнення конкретних працівників за місяць до звільнення у зв’язку з ліквідацією школи профкомом не надається, ст. 431 КЗпП України. У зв»язку з реорганізацією та скороченням штатів – надається (ст. 43 КЗпП України).
Виплата працівникам при звільненні з роботи місячної вихідної допомоги і середнього заробітку, що зберігається на період працевлаштування після звільнення, провадиться на підставі ст. 44 КЗпП України та Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 із відповідними змінами.
Згідно ст. 3 Закону України «Про відпустки» працівники, що вивільняються, мають право на підставі наказу по школі на отримання відпустки і матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі ставки заробітної плати незалежно від педнавантаження відповідно до листа Міністерства освіти і науки України і ЦК Профспілки працівників освіти і науки №1\9-223 від 01.06.2001 р. Датою звільнення на підставі п.1 ст.40 Кодексу законів про працю України є останній день відпустки.
Звільнення педагогічних працівників з ініціативи адміністрації за п.1 ст.40 КзпП України серед навчального року заборонено п.5.1.5. обласної колективної угоди. В п.4.3.3 обком Профспілки рекомендує профкомам закладів освіти не давати згоду адміністрації на вивільнення з роботи працівників без проведення попередніх переговорів щодо їх працевлаштування.
При умові скорочення штатів працівників у зв»язку з реорганізацією школи відповідно до ст. 42 КЗпП України переважне право залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці (ч.1 ст.42 КЗпП України). І тільки за рівних умов продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається тим працівникам, про яких йдеться в ч.2 ст.42 КЗпП України, а саме: сімейним – за наявності двох і більше утриманців; особам, в сім’ї яких немає інших працівників із самостійним заробітком; працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, установі, організації; працівникам, які навчаються у вищих закладах освіти без відриву від виробництва; учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”; працівникам, які дістали на цьому підприємстві, установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання; іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України. Зокрема, перевага в залишенні на роботі в разі вивільнення надається працівникам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною (п.20 ст.9 Закону України „Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”), громадянам, віднесеним до 1-4 категорій потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи ( п.7 ст.20, ст. 21, 32 Закону „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”), ветеранам військової служби (п.14 ст.6 „Про статус ветеранів військової служби та соціальний захист”). Ветерани військової служби мають переважне право залишення на тій роботі, на яку вони були прийняті після звільнення з військової служби.
Під час визначення зазначеної категорії працівників слід зважити, що черговість переліку осіб, наведена в частині другій зазначеної вище статті, юридичного значення не має. Тобто працівникові, зазначеному в одному з перших пунктів частини другої ст. 42 КЗпП, не повинно бути надано перевагу залишення на роботі перед працівником, який належить до категорії, зазначеній в одному з останніх пунктів, лише з підстав черговості перелічення. Якщо працівник має переважне право на залишення на роботі на підставі трьох пунктів частини другої ст. 42 КЗпП, то він має бути визнаний як такий, що має переважне право перед працівником, який користується таким правом за двома або одним пунктом.
Крім того, слід мати на увазі, що, відповідно до ст. 184 КЗпП України, взагалі не можуть бути звільнені з роботи з ініціативи власника або уповноваженого ним органу ( в тому числі за скороченням кількості або штату, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації) вагітні жінки, які мають дітей віком до 3 років ( або понад три, але не більше шести років, якщо згідно з медичним висновком жінці, дитина якої потребує домашнього догляду, надано відпустку без збереження заробітної плати), самотні матері в разі наявності дитини віком до 14 років або дитини-інваліда. Зазначена у ст. 184 категорія жінок при ліквідації закладу освіти працевлаштовується відділом освіти.
Потрібно також взяти до уваги гарантії для працівників, обраних до профспілкових органів. Так, звільнення членів виборного профспілкового органу ( (профспілкового комітету) або його керівників, крім випадків додержання загального порядку, допускаються за наявності попередньої згоди виборного органу цієї професійної спілки (об’єднання професійних спілок).
Потрібно також враховувати норми ст. 197 КЗпП України, згідно з якими працездатній молоді (від 15 до 28 років) після закінчення або припинення навчання у загальноосвітніх, професійних навчально-виховних і вищих навчальних закладах, завершення професійної підготовки і перепідготовки, а також після звільнення зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби надається перше робоче місце на строк не менше двох років, а молодим спеціалістам (направленим за замовленням) надається робота за фахом на період не менше трьох років.
Працівники, які вивільняються і пропрацювали повний 2007-2008 навчальний рік сумлінно і не отримували дисциплінарних стягнень, мають право при звільненні отримати разом з розрахунковими коштами винагороду за сумлінну працю в розмірі до посадового окладу залежно від критеріїв оцінки продуктивності праці, визначених в Положенні, та закладених на цю мету коштів, відповідно до п.6.1.8 обласної угоди, жінки, які мають дітей, – компенсацію за невикористані соціальні відпустки ( ст. 24 Закону України «Про відпустки»).
Голова облорганізації профспілки
С.Пугачов
Вик. Кутик О.А. 35-93-82
Оригінал документа