Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань
Доводимо до відома, що 24.12.2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань», яким внесено зміни до Кодексу законів про працю України, Закону України «Про відпустки», «Про професійні спілки, їх права та гарантії їх діяльності», «Про освіту», «Про фахову перевищу освіту», «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та інших законів.
Цей закон діє у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та втрачає чинність з дня припинення або скасування воєнного стану.
Звертаємо Вашу увагу на новації, яких не було в перелічених вище законах, а саме:
- статтею 83 КЗпП України та ст..24 Закону України «Про відпустки» передбачено, що працівникам, призваним та строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, та особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятим на військову службу за контрактом, за їх бажанням та на підставі заяви виплачується грошова компенсація за всі невикористані ними дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А 1 групи. Відповідна заява подається не пізніше останнього дня місяця, в якому працівник був увільнений від роботи у зв’язку з призовом на військову службу;
- ст. 83 КЗпП України та частину першу ст.25 Закону України «Про відпустки» доповнено пунктом 20 такого змісту: «працівникам, які приступили до роботи після звільнення з військової служби у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації, надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю до 60 календарних днів»;
- частину сьому ст. 252 КЗпП України, ч.7 ст.41 Закону «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» викладено в такій редакції: «На час профспілкового навчання працівникам, обраним до складу виборних профспілкових органів підприємства, установи, організації, надається додаткова відпустка тривалістю до шести календарних днів з компенсацією середньої заробітної плати за рахунок профспілкової організації, за рішенням якої працівник, направлений на профспілкове навчання».
Таким чином, середній заробіток за рахунок роботодавця на час профнавчання з 24.12.2023 року скасовано.
- У частині другій ст. 57 Закону України «Про освіту», ч.3 ст.63 Закону України «Про фахову перевищу освіту» слова: «чи проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період» виключити. Таким чином, з 24.12.2023 року не зберігається середній заробіток за мобілізованими педагогічними та науково-педагогічними працівниками. Нарахування середнього заробітку здійснюється до 24.12.2023 року.
- Ч.3 ст.12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану викладено в такій редакції: « Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про відпустки», без зарахування часу перебування у такій відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 Закону України «Про відпустки».
Тобто, на період дії воєнного стану роботодавець може надавати працівнику відпустку без збереження заробітної плати понад 15 календарних днів без обмеження строку;
- у статті 26 Закону «Про відпустки» у частині першій цифри «15» замінити цифрами «30». Частину третю викласти в такій редакції: «На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії проти України, надзвичайної ситуації техногенного природного чи іншого характеру роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, визначеного частиною першою цієї статті. Тривалість такої відпустки визначається угодою сторін.
Отже, з 24.12.2023 року, керівник закладу освіти має право надавати працівнику відпустку без збереження заробітної плати тривалістю 30 календарних днів, в окремих випадках, передбачених ч.3 ст.26 Закону «Про відпустки», без обмеження строку за угодою сторін. У разі відмови роботодавця працівнику така відпустка не надається.
З іншими змінами , внесеними до Закону №3494 від 22.11.2023 року Ви можете ознайомитись на сайті Верховної Ради України (https/zakon.rada.gov.ua).
Завантажити:
Цей закон діє у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та втрачає чинність з дня припинення або скасування воєнного стану.
Звертаємо Вашу увагу на новації, яких не було в перелічених вище законах, а саме:
- статтею 83 КЗпП України та ст..24 Закону України «Про відпустки» передбачено, що працівникам, призваним та строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, та особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятим на військову службу за контрактом, за їх бажанням та на підставі заяви виплачується грошова компенсація за всі невикористані ними дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А 1 групи. Відповідна заява подається не пізніше останнього дня місяця, в якому працівник був увільнений від роботи у зв’язку з призовом на військову службу;
- ст. 83 КЗпП України та частину першу ст.25 Закону України «Про відпустки» доповнено пунктом 20 такого змісту: «працівникам, які приступили до роботи після звільнення з військової служби у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації, надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю до 60 календарних днів»;
- частину сьому ст. 252 КЗпП України, ч.7 ст.41 Закону «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» викладено в такій редакції: «На час профспілкового навчання працівникам, обраним до складу виборних профспілкових органів підприємства, установи, організації, надається додаткова відпустка тривалістю до шести календарних днів з компенсацією середньої заробітної плати за рахунок профспілкової організації, за рішенням якої працівник, направлений на профспілкове навчання».
Таким чином, середній заробіток за рахунок роботодавця на час профнавчання з 24.12.2023 року скасовано.
- У частині другій ст. 57 Закону України «Про освіту», ч.3 ст.63 Закону України «Про фахову перевищу освіту» слова: «чи проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період» виключити. Таким чином, з 24.12.2023 року не зберігається середній заробіток за мобілізованими педагогічними та науково-педагогічними працівниками. Нарахування середнього заробітку здійснюється до 24.12.2023 року.
- Ч.3 ст.12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану викладено в такій редакції: « Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про відпустки», без зарахування часу перебування у такій відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 Закону України «Про відпустки».
Тобто, на період дії воєнного стану роботодавець може надавати працівнику відпустку без збереження заробітної плати понад 15 календарних днів без обмеження строку;
- у статті 26 Закону «Про відпустки» у частині першій цифри «15» замінити цифрами «30». Частину третю викласти в такій редакції: «На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії проти України, надзвичайної ситуації техногенного природного чи іншого характеру роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, визначеного частиною першою цієї статті. Тривалість такої відпустки визначається угодою сторін.
Отже, з 24.12.2023 року, керівник закладу освіти має право надавати працівнику відпустку без збереження заробітної плати тривалістю 30 календарних днів, в окремих випадках, передбачених ч.3 ст.26 Закону «Про відпустки», без обмеження строку за угодою сторін. У разі відмови роботодавця працівнику така відпустка не надається.
З іншими змінами , внесеними до Закону №3494 від 22.11.2023 року Ви можете ознайомитись на сайті Верховної Ради України (https/zakon.rada.gov.ua).
Завантажити:
